Тема. Створення маріонеткової Української Соціалістичної Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР). Політика «воєнного комунізму».
За підручником: парагарф 29-30, п.1.
Тема. Створення маріонеткової Української Соціалістичної Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР). Політика «воєнного комунізму».
За підручником: парагарф 29-30, п.1.
Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Тема. Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба «проспериті». Велика депресія. «Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки
За підручником: параграф 8.
Скласти історичний портрет Ф.Д.Рузвельта. (до 12.12.23)
Тема. Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Війна як найжорстокіший прояв збройного конфлікту.
Тема. Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Війна як найжорстокіший прояв збройного конфлікту.
За підручником опрацюйте параграф 19. Дайти відповіді на запитання:
1. Конфлікт - це добре чи погано?
2. Перегляньте відео. Які стратегії вирішення конфліктів у ньому запропоновані? Яка з них, на вашу думку, є найбільш ефективною?
3. Перегляньте мультфільм. Які дві стратегії вирішення конфліктів у ньому відображені?
Тема. Друга російсько-українська війна. Отаманщина. Холодноярська республіка.
За підручником: параграф 25-26, п. 2,3. Відповідати на запитання на с. 112 усно .
Тема. Хлібозаготівлі – репресивна система вилучення хліба в українців
https://holodomormuseum.org.ua/news-museji/15679/
Опрацюйте статті за наданими покликаннями.
Дайте письмоваі відповіді на запитання.
Що таке хлібозаготівлі?
Як політика хлібозаготівель могла спричинити Голодомор 1932-1933 рр.
Чому хлібозаготівлі служили інструментом репресій радянської влади проти українського селянства?
Тема. Друга російсько-українська війна. Отаманщина. Холодноярська республіка.
За підручником: параграф 25-26, п. 2,3. Відповідати на запитання на с. 112 усно .
Тема. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Толерантність та інклюзія.
За підручником: параграф 18.
Дайте відповіді на запитання.
1. Що таке дискримінація?
2. Які види дискримінації існують?
3. Як можна подолати дискримінацію?
4. Що таке ксенофобія? Чому вона виникає? Наведіть приклади ксенофобських наративів у російських мас-медіа.
Тема. Польсько-українська війна 1918-1919рр.
За підручником: параграф 27-28, п. 2,3
Виконати письмово завдання 3, 5, 6, 7.
Тема. Стереотипи та упередження. Дискримінація. Конфлікти. Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації.
1. Опрацюйте параграф 17.
Складіть схему "Види стереотипів". Наведіть по 2-3 приклади на кожен із видів.
Проведіть дослідження "Гендерні стереотипи у рекламі".
Перегляньте кілька (3-4)рекламних роліків та заповніть таблицю:
Джерело реклами (де розміщена: назва сайту, каналу ТБ) | Короткий сюжет | Роль чоловіка (чоловіків) | Роль жінки (жінок) | Прояв гендерних стереотипів |
Тема. Практична робота. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.
Виконати практичну роботу за покликанням: https://docs.google.com/document/d/1DS5BPRmVH4-RW54nZE29i7tUrRhdUwxomR8ce6_WJw0/edit?usp=sharing
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Підготуватися до контрольної роботи, повторити пар. 4,5
Тема. Західноукраїнська Народна Республіка: державне будівництво.
За підручником: парграф 27-28, п.1
Тема. Розпад Австро-Угорської імперії. «Листопадовий зрив».
За підручником: параграф 27-28, п.1.
Тема. Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес.
За підручником: параграф 25-26, п.1
Доба Директорії:
Тема. Ефективна комунікація. Вербальна та невербальна комунікація.
За підручником: параграф 16
Практичне завдання: створити ментальну карту "Спілкування", спираючись на матеріал параграфа та презентації.
Тема. Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР.
За підручником: парагарф 25-26, п.1.
Тема. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність. Рівність.
За підручником: параграф 15
Знати поняття: полікультурність, поліетнічність, поліконфесійність, гендер.
Уміти навести приклади гендерної дискримінації.
Тема. Соціально-демографічна та суспільно-політична характеристики українського соціуму на початку ХХ ст. Риси національного характеру українців. Сімейний добробут.Руйнівний вплив комуністичного тоталітарного режиму.
Прочитайте поданий текст. Він дозолить отримати уявлення, як і чим жило українське село до приходу більшовицької влади в Україну.
Дайте відпоіді на запитання на основі тексту.
1. Які цінності були традиційними для укр. селян? Як ці цінності суперечили ідеології більшовиків?
2. Яке місце займали селяни в укр. суспільстві на мкжі ХІХ-ХХ ст.?
3.Як було організоване ведення селянського господарства?
4. Прокоментуйте вислів М.Грушевського "Україна не любила ні царя, ні пана". Пов"яжіть це із психологією укр. селянства (див. текст). Як, на вашу думку, сприйняли більшовицьку владу українські селяни у 1917-1918 рр.?
5. Які риси національного характеру українців збереглися до сьогодні? Наведіть приклади.
Українці – представники аграрної цивілізації з тисячолітньою історією землеробської культури і специфічним філософським світоглядом. Д. Антонович відзначав «високу культурність українського народу, що формувалася протягом тисячі років»1 .
Поступово на історико-культурні зони Русі-України нашарувалися інші етнічні, мовні, соціальні, політичні пласти. Регіональність і багатоваріантність української культури – одна з найхарактерніших її особливостей2
. Із давніх-давен українці найбільше цінували землю, родину, власне господарство. Переважна більшість українців жили в селах і на хуторах, багато працювали, займалися ремеслами (дрібне виробництво готових виробів), промислами, продавали залишки продукції на базарах та ярмарках. Для українців важливими були наявність земельної ділянки, забезпечення господарства робітниками, худобою, інвентарем, умови збуту продукції. При цьому варто зауважити, що українські села займали значно більший простір, ніж села в Західній Європі.
На початку ХХ ст. селянство (категорія «селянство» вживається як наукова дефініція, що виокремлює стан людей, осно вним заняттям яких було землеробство) в українському соціумі було домінантним. Напередодні Першої світової війни у корінних українських губерніях частка сільського населення коливалася в межах 85 %3 . За розрахунками І. Витановича, в Україні на початку ХХ ст. понад 75 % усього населення і понад 82 % українців займалися хліборобством4 . О. Русов писав про частку
сільського населення України, що коливалася від 91 до 96 % залежно від губернії5 .
Водночас частка зайнятих у сільському господарстві перед Першою світовою війною знизилась у Франції – до 41 %; Німеччині – до 37 %; Великобританії – до 9 %; понад 60 % – у Росії6 . В Україні вона зменшувалася повільно, досягнувши у 1920 р. показника 81,9 %7 .
На початку ХХ ст. система родинних зв’язків залишалася основою соціальної структури та стратифікації, мала певну специфіку, репрезентовану через «індивідуалізм сімейної спілки» (відносини чоловіка й дружини у господарській сфері часто називали «спілкою»). Значна частина земель знаходилася у володінні селян, була поширена ідея земельного володіння на засадах цілковитої власності.
Домінування в українських селян приватної форми господарювання над общинною поглиблювало різницю у культурі ведення господарства українськими та російськими селянами. Тісний зв’язок українців із землею вплинув на економічні аспекти життя, культуру, психологію, систему цінностей тощо. В. Марочко слушно зауважує, що сімейний добробут українці пов’язували з повсякденною роботою у власному господарстві; селянський двір зазвичай досягав успіху, коли в ньому був батько, який організовував спільну працю дорослих і підлітків, а найменші домочадці та старше покоління виконували допоміжні роботи; родина дбала про сталий хлібофуражний баланс, тобто достатню кількість зерна для якісного посіву, дотримання норм відгодівлі худоби, хліб і до хліба кожному члену родини. Селяни продавали хліб, але не більше 20–25 % його валового збору в господарстві.
Сімейно-трудова організація праці була зумовлена забезпеченням норм внутрішнього споживання: сіяли і вирощували стільки, скільки було потрібно для життя. Селянин не переймався організаційно-економічним значенням слова «хлібофуражний баланс», але знав норми висіву зернових культур, відгодівлі худоби і птиці, необхідний резерв і харчування родини.
Він був агрономом, господарем, власником продукції, її єдиним розпорядником. Одяг, реманент, меблі виготовляли самотужки, тому кошти витрачали на справді потрібні промислові товари (сіль, сірники, гас, взуття від майстра-чоботаря тощо).
Уклад життя не був ідеальним, однак він формувався і діяв століттями. У цьому полягав консерватизм сільського укладу життя, його соціально-економічна самобутність. Він не подобався російським більшовикам, тому що не сприймав їхніх руйнівних догм про комуну, диктатуру пролетаріату, усуспільнення тощо .
С. Маркова узагальнила риси національного характеру українців, який, на її думку, формувався під впливом складних соціальних, географічних, історико-культурних, соціо-економічних, демографічних чинників. Особливостями національного характеру українців були: волелюбність, сміливість, рівність, демократичність, хазяйновитість.
Аналізуючи риси українського національного характеру, зокрема найбільш дискусійну – «український (особистісний) індивідуалізм», враховуючи норми звичаєвого права, його об’єктивніше ідентифікувати саме як «сімейний індивідуалізм» або «індивідуалізм сімейної спілки». На думку П. Кононенка, козацтво стало хребтом, феноменом структуроутворення народного організму, і з цієї причини постало творцем і носієм нової якості ідей .
Українська вчена Н. Мірза-Авакянц, яка досліджувала селянські розрухи в 1905–1907 рр., а згодом була репресована більшо виками, писала, що «в лавах селян здавна жила певність, що вони ще за кріпацтва встигли відробити землю, яку силою захопили поміщики, а тому вона належить їм»10. Науковиця також наводить результати опитувань мешканців Поділля, більшість із яких вважали, що «земля кожного маєтку повинна належати селянам, що живуть біля нього». Наймання українці сприймали як печальну необхідність і говорили: «Нанявся, як продався». Українці ідентифікували наймитування переважно зі злиднями, бідністю, батракуванням, однак часто наймалися не тільки бідні й безземельні селяни, але й селяни-власники (господарі).
М. Грушевський погоджувався із переконаннями М. Костомарова, що «Україна не любила ні царя, ні пана». Б. Кістяківський вважав, що українському народові була притаманна особлива воля чи якась сила, котра спонукала відстоювати самобутню національну індивідуальність. Український одяг був зручним, прикраси яскравими, жіночі чоботи, особливо «чорнобривці», та вишиті сорочки вражали подорожніх. У хатах було чисто, затишно, у скринях лежав посаг для доньок, у сінях і на горищі – запаси на зиму.
Тема. Перегляд повоєнних договорів.
За підручником: параграф 5, п.2-5.
Заповнити таблицю на слайді 8 у презентації, спираючись на текст підручника та зміст презентації.
Виписати з підручника сутність пакту Бріана-Келлога.
Зробити висновок,чому навіть перегляд договорів Версальсько-Вашингтонської систкми не забезпечив тривалого миру у Європі та світі.
Розділ 3. В БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Тема. Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика
За підручником: параграф 23-24.
Письмово: завд. 1,5,6,7, с.102-103.
Розділ ІІІ. Людина у соціокультурному просторі.
Тема. Соціокультурна багатоманітність. Поняття суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність. Соціальні цінності.
За підручником: параграф 14.
Виконати усно завдання на с.66 та 69.
Тема. Повторення. Початок Української революції.
Тести: https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-pochatok_ukrayinskoyi_revolyuciyi/
Кримська Народна Республіка. Презентація:
Тема. Повторення. Початок Української революції.
Поняття:Українська революція, «автономісти», «самостійники», «Українська Центральна Рада», Всеукраїнський національний конгрес, «універсали УЦР», «Генеральний Секретаріат», «Вільне козацтво», «Установчі Збори», «більшовизм», ВУЦВК, Народний Секретаріат, націоналізація, "червоний терор", регіональні республіки, «курултай», Кримська операція, Брестський мир, Всеукраїнський з"їзд хліборобів-власників, гетьманський переворот.
Персоналії: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова, Петра Болбочана, Номана Челебіджіхана;
Хронологія:
березень 1917 р. утворення Української Центральної Ради (УЦР);
квітень 1917 р. - Всеукраїнський національний конгрес;
червень 1917 р .- І Універсал УЦР;
липень 1917 р. - II Універсал УЦР;
листопад 1917р.- III Універсал УЦР;
9 (22) січня 1918 р .- IV Універсал УЦР, проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР);
січень 1918 р .- бій біля станції: Крути;
січень : (лютий) 1918 р. - Берестейський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу;
Запитання:
1. Причини, привід і початок Укр. революції.
2. Процес українізації армії.
3. Універсали УЦР: передумови-зміс-наслідки. Чому Універсали називають "віхами укр. державності"?
4. Перша війна між Рад. Росією та УНР.
5. Радянська форма державності (радянська УНР - квазідержава): передумови встановлення, вищі органи влади, сутність радянізації, історична доля).
6. Брестський мир: "+" і "-" для України.
7. Падіння ЦР: причини та обставини.
8. Кримська Народна Республіка.
Тема. Державотворча діяльність УЦР взимку-навесні 1918 р. Формування української громадянської нації. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Конституція УНР.
За підручником: параграф 17-18 повністю. Повторити тему "Українська революція".
Тема. Масовий штучний голод 1921–1923 рр. Суцільне пограбування українців в селах з використанням озброєних загонів. Приховування Кремлем голоду в Україні іблокування міжнародної допомоги українцям.
https://uahistory.co/article1/memento-victims-of-the-holodomor/5.php
Тема. Узагальнення. Права і свободи людини.
Підготуйте відео на 2-3 хвилини, яке буде підсумком ваших знань з теми "Права і свободи людини".
На уроці напишіть план і короткий сценарій відео та надішліть мені одразу після уроку.
Відео можна надіслати до наступної середи.
Тема. Мирний договір УНР із Центральними державами.Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.
За підручником: пар. 17-18, п.3,4. + матеріал на с. 88-89 (про Брестський мир).
Тема. Вашингтонська конференція.
За підручником: параграф 5, п. 1 та п.2.
У випадку повітряної тривоги:
Використовуючи презентацію та текст підручника,
1. Виписати дату проведення Вашингтонської конференції та її завдання.
2. Записати зміст договорів, укладених на конференції.
3. Виписати "+" і "-" Версальсько-Вашингтонської системи.
4. Дати письмову відповідь на проблемне запитання:" Чи могла Версальсько-Вшингтонська система стати основою довготривалого миру в Європі і в світі?"
Тест на повторення: file:///C:/Users/schul/Downloads/istoriia-Ukrainy%20(1).pdf